В боях на Харківщині віддав життя за свободу рідної землі уродженець Івано-Франківщини, воїн і спортсмен Богдан Бухонко.
Богдан народився 24 травня 1997 року у Ворохті. Ще з дитинства він виявляв надзвичайну витримку та спортивний хист, захопившись лижним спортом. Юнак займався лижним двоборством в Івано-Франківській обласній комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі зимових видів спорту, де неодноразово демонстрував високі результати. Виконав норматив кандидата в майстри спорту.
Після закінчення 9 класів Богдан продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання, поєднуючи освіту з тренуваннями. Згодом він здобув професію педагога та тренера-інструктора з лижного спорту, передаючи власні знання і навички новому поколінню. Працював на курорті Буковель, а з 2021 року навчав дітей футболу у комунальному клубі «Олімп» у селі Татарів.
З початком повномасштабного вторгнення Росії Богдан став на захист України у лавах Державної прикордонної служби. Пройшовши підготовку, проходив службу на Сході країни – спершу в Луганському прикордонному загоні, де обіймав посаду водія першої групи мінометів вогневого відділення, а пізніше — у 4-й прикордонній комендатурі швидкого реагування.
Богдан мужньо воював на ділянках, які постійно піддавалися ворожим обстрілам з мінометів та артилерії. Неодноразово брав участь у відбитті штурмових атак загарбників, демонструючи стійкість, рішучість та героїзм. У районі села Піщане Харківської області Богдан і його побратими забезпечували оборону позицій зведеного підрозділу, стримуючи наступ агресора.
6 травня 2024 року, незважаючи на складні умови та постійні обстріли, молодший сержант Бухонко виконував бойове завдання з оборони ротно-опорного пункту «Кристал». Під час атаки російських сил FPV-дронами Богдан отримав поранення, які виявилися смертельними.
За особисту мужність, відвагу та самовідданість у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Богдан Бухонко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Богдан залишив по собі світлий слід — він був справжнім спортсменом, відданим наставником, а також відважним воїном, який поклав життя за вільну, незалежну Україну. Його приклад служіння Батьківщині та любові до спорту назавжди залишиться у серцях українців.