На фронті, захищаючи рідну землю від російських окупантів, загинув відданий син України, мужній воїн та натхненний лідер – Євген Ващенко.
Євген народився в селі Шевченкове Миколаївської області. Його мати рано пішла з життя, і вихованням займалася бабуся, яка прищепила хлопцю найважливіші цінності — чесність, порядність, любов до людей і Батьківщини. Ці уроки стали основою його життєвого шляху, на якому він завжди залишався вірним своїм принципам.
Після закінчення школи Євген здобув дві вищі освіти, що дало йому змогу будувати успішну кар’єру. Але навіть у напруженому житті він ніколи не залишав спорту осторонь. Євген був серцем і душею спортивного життя свого села: він зібрав команду юнаків, які мріяли про перемоги, і власним коштом організовував поїздки на змагання. Так народився футбольний клуб «Шевченкове», засновником і президентом якого був Євген Ващенко. Під його керівництвом сільська команда здобувала перемоги у різних турнірах, а для самих гравців він був наставником, який вірив у кожного футболіста та надихав рухатися вперед. Колеги відзначали його невичерпний оптимізм і переконання, що через спорт можна змінити світ на краще.
Після початку російської навали Євген став на захист рідної землі, був командиром механізованого взводу військової частини А4689. На фронті його відвага та стратегічне мислення проявилися у всій повноті. Євген загинув, виконуючи свій обов’язок, захищаючи Батьківщину, залишивши по собі приклад безмежної відданості та мужності.
Для родини він був відданим чоловіком і найкращим батьком, для друзів — надійним товаришем, для команди — натхненником і лідером. Його смерть — важка втрата для всіх, хто його знав і любив. Але пам’ять про нього житиме у серцях дітей, дружини, рідних, у стінах футбольного клубу «Шевченкове», у тих перемогах, які він допоміг здобути, і у всіх життєвих уроках, які він щедро передавав.
Вічна пам’ять Герою, справжньому патріоту України та спортсмену, який вмів об’єднувати людей і вести їх до перемоги.