20 квітня 2025 року при виконанні бойового завдання у Суджанському районі Курської області загинув Андрій Дзюбан — воїн, спортсмен, тренер, справжній Лицар духу і честі. Йому було 41.
Андрій народився 1983 року в селі Кам’яні Потоки на Полтавщині. З дитинства він виділявся незламною волею і жагою до перемог. Його життєвий шлях був сплетений із двох могутніх ниток — любові до спорту і відданості Україні.
Закінчивши Кам’янопотоківську середню школу ім. Михайла Новохатька, Андрій здобув фах електромеханіка у Кременчуці, працював електромонтером на Кременчуцькому сталеливарному заводі, а згодом отримав вищу освіту за спеціальністю фізична реабілітація в Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Юрія Бугая.
Проте серце Андрія завжди билося у ритмі спортивної боротьби. Він став Майстром спорту з національного бойового мистецтва “Хортинг”, був багаторазовим чемпіоном і призером турнірів із тайського боксу та гирьового спорту. Герой не лише здобував перемоги сам, а й запалював спортивні зірки інших: керував секцією бойових мистецтв, заснував клуб кунгфу “Єдність”. Андрій також був членом Кременчуцького мотоклубу Ravens MC, де його знали під псевдо “Майстер”.
2024 року Андрій став до лав 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Його бойовий позивний “Байкер” став символом волі і безстрашності. Він віддав своє життя за свободу рідної землі, за наше майбутнє, за волю свого народу.
Люблячий син, батько двох дітей, вірний чоловік, надійний колега, добрий друг і світла людина з золотими руками і щирим серцем.
Спільнота хортингістів пам’ятатиме його як невтомного Янгола спорту, людину, яка присвятила життя розвитку сили й незламності духу.
28 квітня 2025 року рідне село Кам’яні Потоки схилило голови у скорботі, прощаючись із своїм Героєм.
Честь і слава Герою! Навіки в строю!