Російські окупанти обірвали життя, яке тільки починалося. На Запорізькому напрямку загинув 21-річний Андрій Юрченко.
Народився він 12 грудня 2001 року у Чернігові. З дитинства хлопець пробував різні види спорту, але найбільше припало йому до душі дзюдо. Так з 6 років він почав відвідувати секцію, на якій знайшов хороших друзів і справжнього наставника по життю – свого тренера. За роки наполегливих тренувань отримав звання кандидата у майстри спорту. Вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а з 2019 року навчався у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Дзюдо допомагало йому реалізовуватися та показувати гарні результати у вищому навчальному закладі.
Андрій свідомо обрав військовий шлях і присвятив йому усього себе. На початку повномасштабного вторгнення стояв на захисті Києва. У 2023 році здобув диплом бакалавра і продовжив службу. Він був одним з найкращих фахівців артилеристів у складі зведеного артилерійського підрозділу, тому його направили на навчання до Королівської школи артилерії у Великій Британії. Там освоював іноземні зразки озброєння та техніки, навчався усьому, аби потім вміло нищити ворога.
Попри досить юний вік, саме Андрію довірили бути командиром самохідної артилерійської батареї. Під його командуванням підрозділ брав участь у боях за Бахмут, Оріхів, Роботине та Вербове.
Та, на жаль, війна не зважає ні на вік, ні на досвід, ні на що. Вона безжально щодня руками російських окупантів позбавляє життя українців і на лінії фронту, і далеко поза нею. 30 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку під час розвідки для визначення місць вогневих позицій 21-річний Андрій Юрченко загинув. Групу, в складі якої він був, обстріляла ворожа артилерія. Відбулося пряме влучання в їхній автомобіль.
6 вересня Героя провели в останню путь. Вшанувати пам’ять захисника прийшли рідні, друзі та побратими. За їхніми словами, Андрій був надзвичайно доброї вдачі, молодим, веселим та безтурботним хлопцем, але при цьому вправним, відважним та дуже професійним військовим.
У пам’ять про нього 28 березня 2024 року у його рідному Чернігові провели благодійний турнір з дзюдо, на якому зібрали кошти на автівку для вітчима Андрій, який теж боронить Україну на фронті.