Коломия попрощалася зі своїм Героєм — Антоном Дмитренком, старшим солдатом та оператором групи спеціального призначення 140-го окремого центру спеціальних операцій ЗСУ, який загинув під час виконання бойового завдання у Курській області рф.
Народився Антон у серці Прикарпаття —Коломиї. З дитинства його захоплювала історія рідного народу, а тіло та дух він загартовував спортом. Ще школярем він занурився у світ вільної боротьби та футболу, невтомно вдосконалюючи майстерність. У шкільні роки Антон вже здобував перемоги на змаганнях, а з 8-го класу став активним гравцем шкільної футбольної команди.
Після школи він обрав шлях спорту та професійного вдосконалення — навчався в Івано-Франківському коледжі фізичної культури та спорту за напрямком «Футбол». Під час навчання знову повернувся до вільної боротьби, здобув чимало перемог на обласному та всеукраїнському рівнях, досяг рівня «Кандидата у майстри спорту».
Освіту бакалавра отримав у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на факультеті фізичної культури та спорту.
Водночас Антон був активним громадським діячем: брав участь у патріотичних організаціях «Ультрас Покуття», «Правий сектор», «Тризуб».
Ще до початку повномасштабного вторгнення російських військ він обрав шлях воїна-захисника, долучившись до ССО ЗСУ. Під час українсько-російської війни як старший солдат та оператор групи спецпризначення, Антон брав участь у численних спецопераціях. За успішне виконання завдань у Курській області був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
На Курщині він і прийняв останній бій. 12 вересня 2024 року поблизу російського населеного пункту Плехово Антон Дмитренко загинув, прикриваючи відхід побратимів. Йому було лише 22 роки.
Його загибель стала страшною втратою для всієї громади. «Від імені громади висловлюю співчуття рідним, близьким та всім, хто знав Антона. Розділяємо з вами цей невимовний біль. Вічна пам’ять та слава нашому захиснику», — написав міський голова Коломиї Богдан Станіславський.
Антон Дмитренко залишив по собі світлі спогади, приклад сили, відданості і мужності. У нього залишилися батьки, молодша сестра Оля та кохана дружина Марічка.
Похований Герой на Алеї Слави в рідній Коломиї 27 вересня 2024 року.
Його ім’я назавжди залишиться символом сили, патріотизму та нескореності українського духу.