Земля Калуша, що виховала багатьох воїнів, втратила ще одного свого сина — мужнього захисника, спортсмена і Людину з великої літери.
Ігор Матійчин навчався у Калуській середній школі №3, а після восьмого класу вступив до професійно-технічного училища №7, яке закінчив з відзнакою, здобувши фах автозварювальника.
У спорті проявив себе рано — його покликанням стала вільна боротьба. Спритність, залізна витримка — усе це привело юнака на п’єдестали чемпіонатів області та України. Багаторазовий призер, він ніколи не хизувався здобутками — просто виходив на килим і робив свою справу.
Ігор Матійчин працював електрозварювальником, згодом став приватним підприємцем. У 1999 році Ігор одружився, а через рік у подружжя народився син Вадим. Для сина він був не лише батьком, а й прикладом справжнього чоловіка — тихого, відповідального, сильного духом.
Коли ворог ступив на українську землю, Ігор пішов до Калуського центру комплектування. 6 квітня 2022 року він став до лав Збройних сил України. Спочатку служив на Чернігівщині, згодом — у Бахмуті, у складі 34-го батальйону. За високий професіоналізм і мужність був відзначений грамотою командира частини.
З літа 2023 року Ігор служив стрільцем-оператором у складі 63 окремої механізованої бригади, захищаючи Авдіївку та інші міста Донеччини. Його побратими кажуть: Матійчин ніколи не боявся, не панікував, не скаржився. Розсудливий, справедливий, надійний — він був тим, на кого можна покластися в найважчу мить.
6 лютого 2024 року, під час мінометного обстрілу поблизу села Новокалинове Покровського району Донецької області, Ігор Матійчин загинув від важких поранень.
13 лютого Калуш проводжав свого Героя в останню путь. На Алеї Слави міського кладовища — під державним прапором, серед сліз і квітів — знайшов вічний спочинок спортсмен, воїн, батько і син України.
Посмертно Ігореві Матійчину присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».