13 березня 2024 року на Донеччині, загинув сержант Іван Фесенюк — мужній захисник, майстер спорту міжнародного класу з кікбоксингу, багаторічний тренер, патріот і вірний син України. Йому було лише 30.
Народився Іван у Києві 28 березня 1993 року, в багатодітній родині, де змалку вчився наполегливості та братерству. Вищу освіту здобував у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського, де отримав ступінь спеціаліста на приладобудівному факультеті, а згодом закінчив факультет фізичної культури, спорту і здоров’я в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, де здобув диплом магістра.
Спорт став справжнім покликанням Івана Фесенюка. Він був активним учасником руху вболівальників футбольного клубу Динамо (Київ). З п’ятнадцяти років віддав себе кікбоксингу, ставши учнем тренера Олександра Попова. Із роками юнацьке захоплення перетворилось на професійну справу. Іван не просто тренувався — він перемагав. Ставав чемпіоном університету, чемпіоном Києва серед студентів і згодом — неодноразовим переможцем багатьох регіональних та всеукраїнських змагань. А у 2019 році підкорив світ: дві золоті й одна бронзова медаль на Чемпіонаті світу з кікбоксингу.
Ще будучи активним спортсменом, Іван віддав себе тренерській діяльності. З 2016-го був тренером з бойових мистецтв та єдиноборств. Наступного року започаткував власний спортивний клуб BonusTeam, разом із друзями вони створили фірму «Capitals», де виховували патріотичну молодь. Також визначний спортсмен доєднався до громадського об’єднання «Centuria» як тренер з кікбоксингу.
Ще з 2014 року Іван Фесенюк служив у лавах Національного корпусу «Азов». З перших днів повномасштабного вторгнення він став до оборони Києва у складі тероборони, потім вступив до лав 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. У вересні 2022 року був призначений командиром комендантського взводу, пройшов Запорізький напрямок, Бахмут, Авдіївку. 2023-го року Іван отримав бойові відзнаки — «За незламність духу» та «Золотий хрест». Його життя обірвалося навесні 2024-го біля села Орлівка на Покровському напрямку: Герой отримав смертельні поранення, рятуючи пораненого побратима.
Товариші згадують його як справедливого й грамотного командира, людину честі й принципів. Він був не лише бійцем — він залишився спортсменом до останнього подиху. Завжди з прямою поставою, відкритим поглядом, з тією впевненістю переможця, що не опускає рук ні на рингу, ні на полі бою. Для багатьох він був живим символом сили, відданості, гідності.
Поховали Івана Фесенюка на Берковецькому кладовищі в Києві. У нього залишилися троє братів, дві сестри і кохана. Мама не витримала втрати — її серце зупинилось через п’ять місяців після загибелі сина.
Світла пам’ять захиснику України! Герої не вмирають…