Спортсмен, тренер, педагог і захисник України — Любомир Фединяк віддав життя за Батьківщину у перші дні повномасштабного вторгнення, стримуючи російських загарбників на Київщині.
Любомир народився у Кропивнику на Калущині, де з юності присвятив себе спорту та легкоатлетичним тренуванням. Після закінчення Івано-Франківського технікуму фізичної культури з відзнакою продовжив навчання у Тернопільському педагогічному університеті, де здобув фах учителя фізичної культури.
Педагогічну кар’єру він розпочав у Калуському політехнічному коледжі, де став не лише викладачем, а згодом і заступником директора з виховної роботи. Паралельно з 1994 року працював тренером у ДЮСШ «Сокіл», а згодом очолив спортивні команди політехнічного коледжу. Під його керівництвом волейбольна команда «Нафтохімік» неодноразово ставала чемпіоном регіональних турнірів, а 2021 року виборола срібло на Всеукраїнській спартакіаді працівників хімічної та нафтохімічної галузей.
За професійність і відданість справі Любомир отримав численні відзнаки — від коледжу, міста, області та Міністерства освіти і науки України. Колеги згадують його як вимогливого, але справедливого педагога, а студенти — як наставника, який умів надихати. Для своїх двох дітей він був турботливим батьком, який завжди знаходив час на спільні поїздки та активний відпочинок.
Свій шлях воїна Любомир розпочав ще у 2015 році, коли став до лав оборонців України в зоні АТО на Донеччині, командував відділенням і був відзначений за мужність та відвагу низкою нагород, зокрема медаллю «За гідність та патріотизм».
Повномасштабна війна застала його вдома, але вже 24 лютого він знову був у військовому строю. Гранатометник 2-ої гірсько-штурмової роти військової частини А3892, він разом із побратимами боронив північ Київщини. 7 березня 2022 року під час бою біля Слободи-Кухарської Любомир загинув, до останнього стримуючи наступ окупантів.
Він повернувся додому назавжди, знайшовши останній спочинок у рідному Кропивнику, де його ім’я стало символом мужності, сили та любові до України.