У бою з російською штурмовою групою на сході України 14 квітня 2025 року загинув Олександр Кладієнко — майстер бойових мистецтв, депутат Вишгородської міської ради, доброволець, боєць 3-го батальйону “Свобода” 4-ї бригади оперативного призначення НГУ “Рубіж”. Йому було 57 років.
Його позивний — “Дядя Саша”. Людина, яку поважали всі, хто мав честь знати його особисто. Він був із тих, хто ніколи не ховався за спинами, не ухилявся від відповідальності. Серце Олександра Кладієнка билося ритмами бразильського джиу-джитсу. Це було більше, ніж спорт — це був його шлях, його філософія. У грудні 2024 року він здобув чорний пояс — не просто символ майстерності, а печатку витримки, щоденного тренування і моральної сили.
З 2014 року Герой допомагав фронту як волонтер. А коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, залишив депутатський кабінет і пішов на фронт. Олександр вступив у свій останній бій на сході України 14 квітня 2025 року. Під час зіткнення з ворожою штурмовою групою був важко поранений, але, попри все, не випустив зброю з рук та бився до кінця.
Доброзичливий, чесний, врівноважений – його поважали у громаді, його любили в родині, на нього рівнялись на тренуваннях. Тренер Олександра, Сергій Лисков, згадує: «Він був прикладом сили духу і віри в перемогу. На татамі він заряджав усіх навколо енергією та впевненістю, а на передовій — віддав своє життя за вільну Україну. Неможливо підібрати слів, щоб висловити біль втрати».
Прощання з Олександром Кладієнком відбулося 16 травня у його рідному Вишгороді — місті, яке він любив, і яке завжди пам’ятатиме його.
Спочивай з миром, воїне. Твоя боротьба триває в серцях тих, хто живе завдяки тобі.