Олександр Переведенцев


Житель Калуша на Івано-Франківщині, військовослужбовець 59-ї та 71-ї бригад Олександр Переведенцев (позивний «Санич») – спортсмен, воїн, патріот. Боронив Україну від загарбників ще з часів першого російського вторгнення.

З дитинства він захоплювався спортом — грав у футбол, а справжнє покликання знайшов у вільній боротьбі. Саме на борцівському килимі виборов десятки нагород у різних змаганнях, був багаторазовим призером чемпіонатів Івано-Франківської області та України.

У мирному житті Олександр працював в енергетиці. З 1997 року — у компанії «Прикарпаттяобленерго»: спершу електромонтером, потім інспектором, а згодом старшим інспектором енергонагляду.

Коли ворог вперше ступив на українську землю, він не став чекати повістки — пішов на фронт добровольцем. У 2015 році став до лав 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Боронив країну в Новоолексіївці, що майже на Кримському перешийку, на околицях Троїцького та Попасної на Луганщині, на Світлодарській дузі. За час перебування на передовій довелося пережити безліч «гарячих» моментів.

Після демобілізації повернувся до улюбленої роботи. Разом з однодумцями заснував громадську організацію «Спілка енергетиків-ветеранів АТО», ввійшов до її керівництва. Був відзначений подякою Прем’єр-міністра України, а також від імені «Спілки енергетиків-ветеранів АТО» отримав відзнаку Національного конкурсу бізнес-кейсів за кращий у країні приклад адаптації ветеранів на робочому місці.

У березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Олександр знову взяв зброю. Служив у складі 71-ї єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, проходив найгарячіші точки російсько-української війни. За мужність і відданість присязі був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» ІІ ступеня та відзнакою Президента України «За оборону України».

Наприкінці 2023 року демобілізувався. Але роки війни, на жаль, залишили свій неминучий слід. 1 червня 2024 року Олександр Переведенцев раптово пішов із життя — серце воїна зупинилося.

У липні 2024-го на його честь у рідному Калуші відкрили меморіальну дошку.

Світла пам’ять Герою.