Воїн і спортсмен, навідник штурмового батальйону військової частини А7788 з позивним «Чорний». Роман Мельник народився 10 лютого 1988 року на Івано-Франківщині.
Був єдиною дитиною в сім’ї. Ріс надзвичайно допитливим хлопчиком, компанійським, веселим, любив тварин. Після 9 класу вступив до Калуського хіміко-технологічного технікуму.
Ще під час навчання у технікумі захоплювався важкою атлетикою. Пізніше – серйозно займався боксом. Призер чемпіонатів Івано-Франківської області з боксу. Ще одним його захопленням були походи у гори.
Одногрупник та близький товариш Андрій Зеленяк розповідає: «Роман був неординарною особистістю, яка наділена всіма найкращими людськими якостями. Вмів влучно жартувати і завжди посміхався. Любив спорт, вів здоровий спосіб життя»
Освіту хлопець продовжив у Національному університеті «Львівська політехніка», де здобув рівень бакалавра. Працював у «Карпатнафтохімі», їздив на роботу в Італію. Опанував сучасні бурильні машини. Планував займатися бурильною справою й в Україні. Та усі плани перервала війна.
Роман долучився до бійців 78 полку спеціального призначення «Ґерць». Служив навідником 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти 1 штурмового батальйону військової частини А7788. Брав участь у боях за населені пункти Полтавщини, Сумщини, Харківщини, Запоріжжя.
Його командир Сергій, згадує: «У бойових завданнях Рома був бездоганним солдатом. Умів контролювати свої емоції, терплячий, мотивований, постійно займався самовдосконаленням».
На своє останнє завдання Роман пішов 8 липня – Герой підірвався на міні разом з побратимами поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Упродовж двадцяти двох днів відважний воїн боровся за життя. Роман мужньо погодився на ампутацію руки в Запорізькій обласній клінічній лікарні. Був евакуйований гелікоптером у Головний клінічний військовий госпіталь Києва. Пережив ампутацію ноги, але вижити йому не вдалося. Життя Захисника обірвалося ввечері 30 липня 2023 року.
Свій останній спочинок Герой знайшов 2 серпня на кладовищі в рідному селі Кропивник.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, Почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, медаллю «За бойову звитягу». Також йому присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної бригади».