Володимир Кушлик народився 2 серпня 1996 року в с. Голинь, що на Калущині. Снайпер 2-ої роти 109-го батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, загинув у перші дні повномасштабної війни, відбиваючи наступ ворога на столицю.
У 5 років разом з родиною оселився у Калуші на Івано-Франківщині. Ще у школі хлопець проявив сильний характер і вольовий дух, завжди й у всьому прагнув бути першим. Згодом Володимир продовжив навчання у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї-інтернаті, що у Надвірній. Саме тут здобуває багато нагород з різних видів спорту. Найбільше його приваблювало тхеквондо, де він отримав зелений пояс.
У 2013 розпочинається Майдан і юнак стає активним учасником Революції Гідності, розпочинає активну громадську діяльність у лавах Правого Сектору. 2014-му стає студентом Одеської юридичної академії і продовжує громадську діяльність як один із очільників Правого Сектору Одещини.
Восени 2014-го разом із побратимами з Добровольчого українського корпусу Правого Сектора бере участь в обороні Донецького аеропорту під позивним «Аскет». Тоді ж Володимир вирішує покинути навчання в академії і вступити на службу у 8-ий окремий полк спеціального призначення на посаду снайпера-розвідника, у складі якого впродовж року бере участь в антитерористичній операції.
Після демобілізації веде активну громадську діяльність: «Автомайдан Прикарпаття», «Гард», «Молодий Народний рух», який очолював до 21 січня 2019 року. Також Володимир входив у Раду правління «Громадського об’єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на сході України імені Романа Шухевича».
Мріяв розпочати власну справу. Для того, щоб мрія здійснилася, Володимир їде за кордон заробляти гроші. Працював у Чехії та Польщі. Після повернення відкрив власний автосервіс, збирався розвивати бізнес. Але невдовзі в Україну прийшла велика війна.
У перший день повномасштабного вторгнення Володимир Кушлик за 20 хвилин склав рюкзак і вирушив до ТЦК. У складі 109-го батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади він стримував наступ ворога від кордонів Білорусі.
Воїн героїчно загинув у ході боїв за звільнення Житомирщини та Київщини 7 березня 2022 року в селі Слобода-Кухарська. Його батько Тарас Кушлик, упізнав сина за татуюванням – Гербом України на плечах.
2 червня 2022 року указом Президента України Володимир Кушлик був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Низький уклін Захисникові України.