Володимир Сокуренко, знаний серед побратимів як «Сокіл», народився 14 лютого 1984 року у місті Баштанка, Миколаївської області, в родині військовослужбовця. З дитинства у ньому жила невгамовна енергія та прагнення до перемоги: він захоплювався греко-римською боротьбою, тренуючись під пильним оком Миколи Кінзерського, і вже в юному віці став чемпіоном Миколаївської області серед юнаків. Спорт загартував його тіло і дух, виховав волю та витримку, які згодом стали невід’ємною частиною його бойового шляху.
У 1999 році Володимир закінчив дев’ять класів Баштанської ЗОШ №2, а потім – Баштанське професійно-технічне училище №9, здобувши фах будівельника. Після цього він відслужив строкову службу, а пізніше працював у Франції, встановлюючи вікна – але його серце завжди залишалося в Україні. Повернувшись на Батьківщину, Володимир активно допомагав громаді: ремонтував Храм Успіння Пресвятої Богородиці і, навіть перебуваючи на фронті, дбав про нього: разом із побратимами збирав кошти на відновлення вікон, пошкоджених під час бойових дій.
Коли рф розв’язала повномасштабну війну, Володимир без вагань став на захист Батьківщини. Він добровольцем вступив до 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, служив командиром стрілецького відділення стрілецької роти 215 окремого батальйону.
27 червня 2023 року, виконуючи бойове завдання на території Лиманської міської громади Донецької області, молодший сержант Володимир Сокуренко загинув під час танкового обстрілу російським агресором. За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Володимиру Сокуренко було посмертно присвоєно орден «За мужність» III ступеня (у лютому 2024 року) та медаль «Захиснику України» (у травні 2024 року).
У Володимира залишилися батьки, брат і донька. Його життєвий шлях – приклад непохитної відваги, сили духу і відданості своїй країні та людям. Спортсмен, воїн, «Сокіл» – назавжди у наших серцях.
Вічна пам’ять Герою!