Командир протитанкового відділення роти вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій Ковальчук загинув 2 жовтня 2022 року на Харківщині.
Юрій народився у Калуші, на Івано-Франківщині. З дитинства був наполегливим, справедливим і цілеспрямованим. Займався спортивною гімнастикою, брав участь у змаганнях з баскетболу та волейболу, тренувався у секціях вільної боротьби та тайського боксу. Багаторазовий чемпіон області зі спортивної гімнастики, володар першого дорослого розряду — він завжди прагнув досконалості.
Після навчання у вищому професійному училищі №7 за спеціальністю муляр-пічник Юрій переїхав до Києва, де працював на будівництві.
У 2017 році виконував обов’язки водія-електрика та проходив військові збори спільно з десантниками у Житомирі. Завдяки своїй фізичній загартованості вже за рік став снайпером, а згодом, під час навчань на Рівненському полігоні, вдосконалив свої навички десантника.
З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України. Брав участь у запеклих боях за Березнегувате, Соледар, Вознесенськ, Білогорівку, Ізюм, Лисичанськ, Спірне. Пережив поранення, але не залишив фронту.
Бойові побратими пригадують Героя як чуйну та відважну людину. Його товариш Степан Антонишин розповідає: «Юрій ніколи не залишав у біді. Завжди – поруч. Надійний бойовий товариш. Ми з ним неодноразово працювали, і я бачив у його очах вогонь – вогонь такої людини, яка ніколи не здасть, ніколи не відступить».
2 жовтня 2022 року поблизу села Ізюмське Харківської області Юрій Ковальчук загинув – тоді ворог скинув на українських захисників авіабомби. У Юрія, на жаль, шансів врятуватися не було.
Указом Президента України Юрій Ковальчук був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно). Також йому присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».
6 жовтня 2022 року Героя поховали на Алеї Слави Калуського міського кладовища. Йому було лише 35.
У Юрія залишилися мати Світлана, дружина Катерина, донька Юлія, брати і сестри.
Вічна пам’ять і шана воїну.