Він народився у Тернополі, місті, яке щиро любив і до якого завжди повертався. Навчався у рідній 5-й школі, де його пам’ятають як веселого, відкритого й справедливого хлопця.
З 2016 року Антон активно займався джиу-джитсу. Будучи вихованцем Богдана Мірошниченка, юнак неодноразово здобував перемоги у чемпіонатах з джиу-джитсу з 2016 по 2018 роки. Окрім здобутків на національному рівні, 2017-го став також чемпіоном Угорщини.
Упродовж року навчався у Львові, у Національному університеті ім. Івана Франка, після чого повернувся до Тернополя й продовжив освіту вже в ЗУНУ за спеціальністю «Менеджмент». У 2020 році отримав диплом бакалавра та вступив на магістерську програму, яку успішно закінчив у 2022 році.
Антон постійно шукав себе, мріяв про власну справу та працював у різних напрямках, останнім з яких стала логістика. Його запал до життя і щирість супроводжували кожен крок. З початком повномасштабної війни він став волонтером, доправляв допомогу у східні регіони України.
Вже невдовзі Антон долучився до лав Збройних Сил України, з 2024 року він – військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади. Воював у складі зенітно-ракетної батареї. Побратими згадують його як відданого товариша та мужнього воїна.
Його останній бій відбувся 17 травня 2025 року. Солдат Антон Ільчук поклав життя за Україну на Луганщині, під час виконання бойового завдання в районі села Новоєгорівка Сватівського району.
Поховали Героя 21 травня 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на Микулинецькому кладовищі.
Приклад Антона Ільчука — це пам’ять про молодість, обпалену війною, та про мужність воїна, що народилася з любові — до сім’ї, друзів, рідного Тернополя та України.